В умовах децентралізації та розширення повноважень органів місцевого самоврядування (ОМС) питання управління корупційними ризиками набуває критичної важливості. Як виглядає ситуація з корупційними ризиками на місцевому рівні та які конкретні кроки вживаються, щоб підвищити прозорість? Які інструменти дозволяють громадам розвивати свою антикорупційну спроможність?
З цими та іншими запитання ГО «Фундація інституційного розвитку» звернулися до експертів та експерток, які безпосередньо займаються антикорупційною діяльністю на місцях. У своєму інтерв’ю Андрій Преподобний, Катерина Дацко та Марина Чемшит поділилися думками щодо поточної ситуації, викликів та інструментів для боротьби з корупцією в ОМС.
Поточний рівень антикорупційної спроможності ОМС
Андрій Преподобний, експерт з управління корупційними ризиками в ОМС, зазначає, що поточний рівень антикорупційної спроможності в Україні значно відрізняється залежно від типу громад. Зокрема, сьогодні найбільш антикорупційно спроможними є обласні та міські ради обласного рівня. У менших громадах рівень інституційної та ресурсної готовності значно нижчий, що створює перешкоди на шляху до впровадження дієвих антикорупційних інструментів.
Ключовими викликами залишаються:
- Недостатнє розуміння керівництвом громад важливості боротьби з корупцією.
- Потреба у створенні нових штатних одиниць та залученні кваліфікованих фахівців, які змогли б узяти на себе відповідальність за цей напрям.
- Вимушене поєднання функцій антикорупційних уповноважених з іншими функціями, кадровика, юриста тощо, що знижує ефективність їх роботи.
Інструменти для ефективного управління корупційними ризиками
Серед дієвих інструментів для управління корупційними ризиками на місцевому рівні, Андрій Преподобний відзначає розробку локальних документів, що вдосконалюють процедури виконання функцій ОМС. Це дозволяє чітко регламентувати дії органів, знижуючи ризики корупційних дій. Важливим компонентом також є просвітницька діяльність та навчання працівників на тему антикорупції, адже освіченість у цьому питанні значно підвищує готовність до реагування та запобігає появі корупційних практик.
Ще одним необхідним кроком є залучення громадськості. За словами Андрія Преподобного, громади мають усі необхідні інструменти для цього, але від керівництва громад треба ініціатива, відкритість до діалогу, обговорення антикорупційних питань і підтримка пропозицій є важливими аспектами побудови прозорих і відповідальних громад.
Приклад впровадження інструментів управління корупційними ризиками
Експертки та експерти ГО «Фундація інституційного розвитку» не в перше допомагають громадам запровадити інструменти управління корупційними ризиками. У межах проєкту «Прозорість та підзвітність органів місцевого самоврядування через впровадження антикорупційних інструментів» вдалося допомогти з цим Златопільській громаді Харківської області.
Катерина Дацко, керівниця проєкту, пояснює: «Проєкт допоміг громаді впорядкувати свої антикорупційні дії, забезпечити її необхідними інструментами та рекомендаціями, а також створити простір для співпраці між громадою та громадськими організаціями».
Довгострокова роль проєкту полягає в налагодженні стійкої взаємодії між місцевою владою, громадськістю та бізнесом. Така співпраця сприятиме підвищенню спроможності громади та посиленню напрямку запобігання корупції.
У рамках проєкту особливий акцент зроблено на зміну сприйняття прозорості та підзвітності серед громадськості та представників влади. «Завдяки експертній підтримці, оцінці корупційних ризиків та розробці відповідних програм, ми створюємо підґрунтя для поступової зміни ставлення до прозорості роботи місцевої влади, що зміцнить довіру громадян та збільшить інвестиційну привабливість території», – додає керівниця проєкту.
Досвід Златопільської громади
Марина Чемшит, головна спеціалістка підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції Златопільської міської ради та секретарка робочої групи з оцінювання корупційних ризиків в апараті Златопільської міської ради, наголошує, що розуміння необхідності боротьби з корупцією в керівництва громади є. Златопіль активно співпрацює з національними та міжнародними партнерами. Саме для зміцнення довіри партнерів громада хоче пройти всі стадії відкритості. Важливим компонентом цього процесу є визначення корупційних ризиків та затвердження Антикорупційної програми.
Проте процес створення антикорупційної програми та реєстру ризиків був складним через обмеженість ресурсів і кадрових можливостей. Викликом було те, що більшість потреб антикорупційного напрямку не є обов’язком для органів місцевої влади, включаючи, написання антикорупційної програми. Саме тому спеціалістам та середній ланці керівників органів місцевої влади складно пояснити таку ініціативу.
У результаті було виявлено кілька функцій, вразливих до корупції, що потребують додаткових превентивних заходів. Опитування зацікавлених сторін стало важливим інструментом, який дозволив визначити напрямки для подальшої роботи, структурувати результати та адаптувати локальні акти для мінімізації ризиків.
Очікування від впровадження антикорупційної програми
Як зазначає Марина Чемшит: «Головним викликом стало подолати стереотип людей, що влада не може самостійно боротися з корупцією: “«Бджоли проти меду», хіба це можливо?!”».
Представники влади сподіваються, що реалізація Антикорупційної програми громади з обов’язковим залученням громадськості до цього процесу сприятиме підвищенню довіри, розвінчанню міфів про нездатність влади протистояти корупції та ефективній комунікації з усіма зацікавленими сторонами.
Таким чином, комплексний підхід до підвищення антикорупційної спроможності, розробка локальних нормативних документів, активна просвітницька робота, залучення громадськості та ініціатива з боку керівництва – все це є основними компонентами, що дозволять ефективно управляти корупційними ризиками та змінити сприйняття місцевої влади.
Експертне інтерв’ю підготовлено в межах проєкту «Прозорість та підзвітність органів місцевого самоврядування через впровадження антикорупційних інструментів» реалізується за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
