Ірландія – невелика країна на півночі Європи, яка щороку приймає майже 6,2 мільйона туристів, що в 1,4 раза перевищує все населення самої Ірландії.
Погодьтеся, вагомий доказ того, що цей куточок планети обов’язково варто відвідати, а також дізнатися більше про їх систему захисту викривачів.
⚖️ Законодавче підґрунтя:
Ще у 2014 р. Закон про захищене викриття став першим законодавчим актом Ірландії щодо захисту викривачів. Ірландія вважалася одним із лідерів у сфері захисту викривачів до прийняття Директиви 2019/1937.
Новий Закон про захищене викриття вступив в дію з 2023 р. Цей Закон імплементував Директиву ЄС 2019/1937 про захист осіб, які повідомили про порушення законодавства ЄС.
📡 Сфера дії законодавства:
Закон поширюється на державний та приватний сектор. Він охоплює не лише порушення законодавства ЄС, а й національного законодавства.
При цьому скарги на міжособистісні конфлікти між працівниками або скарги щодо дій роботодавця, які стосуються виключно самого працівника, не вважаються повідомленнями про порушення відповідно до Закону та розглядаються за іншими процедурами.
👥 Особи, на яких поширюється захист:
Закон захищає осіб, які повідомляють про порушення заради суспільного інтересу.
Захист поширюється також і на членів сім’ї викривача та осіб, які сприяли викривачу та у зв’язку з цим зазнали переслідування.
☎️ Канали повідомлення:
Закон визначив такі рівні здійснення повідомлення:
1 рівень – повідомлення про порушення подаються роботодавцю або відповідальній особі організації (внутрішні канали);
2 рівень – повідомлення про порушення подаються особам, до компетенції яких належить розгляд повідомлень (зовнішні канали. За підрахунками експертів таких суб’єктів понад 100);
3 рівень – повідомлення про порушення подаються міністру (якщо викривач повідомив внутрішнім каналом і не отримав відповіді або відповідь була неналежною; якщо роботодавець вчинив порушення) – окремий зовнішній канал;
4 рівень – повідомлення про порушення подаються до Офісу уповноваженого з питань захисту викривачів при Офісі Уповноваженого з прав людини (регулярний канал).
Публічне розкриття інформації правопорушення також можливе за дотриманням певних умов (внутрішні та зовнішні канали використані, є ризик загрози переслідування викривача тощо).
🛡️ Захист викривачів:
Викривач може звернутися за захистом трудових прав до Комісії з трудових відносин, а також подати заяву до суду для отримання тимчасового захисту.
Комісія з трудових відносин може призначити матеріальну виплату викривачу у розмірі 15 000 євро, якщо викривач не отримав жодної компенсації від роботодавця.
Переслідування викривача є злочином і передбачає покарання у вигляді штрафу 5000 євро або позбавлення волі до 12 місяців.
👤 Відомі викривачі країни:
Боротьба із корупцією, зокрема у правоохоронних органах, в Ірландії стала можлива завдяки викривачам. Мова йде про скандал із корупцією в Ірландській поліції – Ґарда Сіхана.
Викривач, поліцейський Моріс Маккейб, повідомив інформацію про корупцію всередині поліції Ірландії (недбале розслідування справ, тиск на свідків та потерпілих, шахрайство з нарахуванням робочого часу тощо).
Однак інший поліцейський, Джон Вілсон, також викрив інформацію про шахрайство із нарахуванням «балів» за порушення правил дорожнього руху.
Оприлюднена інформація отримала великий резонанс у пресі, що зрештою призвело до відставки Міністра юстиції та керівника національної поліції Ірландії.
✅ Оцінка експертами законодавства:
(➕) Закон поширюється на інформацію, пов’язану з безпекою, обороною, міжнародними відносинами та розвідкою.
(➕) Право на відшкодування для третіх сторін. Це може дозволити організаціям громадянського суспільства, які допомагали або сприяли викривачам і зазнали втрат через переслідування, подати до суду та отримати компенсацію.
(➖) Мотиви викривача як критерій компенсації: на додаток до ліміту компенсація може бути зменшена на 25 відсотків. Обмеження захисту викривача на підставі його мотиву не відповідає міжнародним стандартам.
(➖) Регрес із транспонуванням директиви: Викривач повинен спочатку подати внутрішнє або зовнішнє повідомлення і не отримати зворотного зв’язку, або повинен обґрунтовано вважати, що подальших дій немає або є співучасть. Тільки після цього він може повідомити міністру, який координує його організацію.
